Твір мініатюра на тему ущербний той хто мову забуває.​

--0-==o     6букв; 7звуків; 2склади

у кожного в житті е свое кохання .     кохання - це те від чого ти посміхаєшся, навіть коли утомився.кохання - це коли ти говориш хлопчикові, що тобі подобаеться   його сорочка й він починає носити її щодня.коли тебе хтось любить, він вимовляє твоє ім’я по-особливому. твоєму ім’ю затишно в нього на язичку.

коли ти когось кохаєш, у тебе вії розорюються й з-під них вилітають зірочки.

мова рідна, як море, – безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю.в рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у годину лиху, переможний гук воїнів-хлопців у побідну годину; в ній – пісня дівочого серця в коханні. у мові мого народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. а яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка. а ніжне слово «коханашроймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, – найкраща, найщасливіша людина на світі. воно повертає тебе прибудь -якому настрої до життя, до діяння.

чарівна природа, головна причина, цікава пригода, дуже приємно, царський престол,   передати привіт, презирство до людини