Скласти казку «ранок без звертань».

настав ранок. сонечко сяяло як ніколи раніше. на  вулицю вийшов якийсь чоловік.  він пішов до крамниці. зайшовши туди, він подивився на усі полиці і взявши хліб поставив гроші продавчині на стіл. йшовши додому він бачив багато людей, знайомих людей, але не міг згадати звідки він їх знає. зайшовши до під'їзду він зрозумів що загубив ключі. вибігши надвір чоловік почав  шукати їх, але самому знайти їх було важко. він довго ходив, шукаючи ключі. почався холодний дощ. чоловік намок. він сів на лавочку біля дерев і просто заснув.

висновок: без звертання і спілкування люди не можуть існувати!

якщо торішній січень був тепліший, то нинішній буде холодніше.

перший сніг щільний і мокрий - на вологе літо, сухий і легкий - на сухое

усі  поважають і шанують людей розуму та слова, а    не сприймають серйозно. людина, яка багато говорить, мало чого робить.

у народі ще кажуть : «порожня бочка голосно гуркоче».  усі можуть обіцяти, а коли попросиш нічого не вміють. треба відразу казати, що ви зможете, а що ні. тому кожен з нас повинен    давати обіцянки, які зможе виконати.