Будова слів: легше, менше, важче, просторіше, далі.

я   розумію   це   прислів*я так:   коли говориш людям добрі слова, воні стають твоїми товаришами, поважають тебе.    коли говориш погані  слова ,  людина     вважає тебе  ворогом та поганою людиною. лагідні слова та добрі вчинки немов бумеранг повертаються до тебе і   тобі   збільшувати   кількість   твоїх   друзів. а   гострі   слова, як   гострий ніж ріжуть   тонкі стрічки   дружніх   відносин. говори людям тільки добрі слова, а погані забудь.

не можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили. велике творіння  боже, колиска людства, втілення  краси i добра. з перших кроків людини на землі  вона годувала своїми , давала тепло . минали віки. людина розвивалася, розумнішала, вчилася користуватися дарами i силами i "довчилася", на жаль, до знищення хiросiми i нагасакі, до чорнобильської та японської катастрофи. а природа - це ж краса! це могутні ліси, горді гори, безмежні степи, це сонце чи місяць в небі. все це оспівано в народних піснях) i в творах великих митців.i краса ця щедра. ліси - дарують нам свіже, повітря. поля годують нас хлібом, на луках i степах пасуться тварини, що нам молоко i м'ясо. годують нас рибою i несуть наші кораблі водоймища. i все це добро просто гріх не шанувати, не берегти. адже людина сама - частинка природи. i щасливою може бути, лише за умови досягнення гармонії, в злагоді з довкіллям. в іншому разі вона перестає бути людиною. i так завжди. перетворила людина природу на свою служницю, намагаючись силою взяти її скарби - i тепер не оббереться лиха. споконвіку вважалося сенсом життя кожного: посади дерево, збудуй дім, вирости сина. нас на землі кілька мiльярдiв. якби ж то кожний посадив деревце! а якщо кожен знищить по дереву? ! схаменіться, люди! будьте людьми!

синичка сиділа на тонесенькій гілочці,яка схилилася від її ваги.була вона трошки схожа на горобчика,але у неї ошатна жовта сорочка,чорний галстук,зеленувата спинка,яскраво-білі  щічки ,чорна шапочка. чорні,жваві. причепившись до гілочки вона може провисати вниз головою.це можливо тому,що у неї довгі кігті на лапках.гострим довгим дзьобом синиця дістає з тріщин на деревах для себе поживу: комах,їхні личинки.а взимку вони їдять насіння.гнізда мостять у дуплах.а коли синичка співає,то трішки підіймає крильця,широко відкриває дзьобик і тремтить своїм крихітним тільцем.