скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості, на весіллі і на похованні.
у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.
коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.
важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
Ответ дал: Гость
не можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили. велике творіння боже, колиска людства, втілення краси i добра. з перших кроків людини на землі вона годувала своїми , давала тепло . минали віки. людина розвивалася, розумнішала, вчилася користуватися дарами i силами i "довчилася", на жаль, до знищення хiросiми i нагасакі, до чорнобильської та японської катастрофи. а природа - це ж краса! це могутні ліси, горді гори, безмежні степи, це сонце чи місяць в небі. все це оспівано в народних піснях) i в творах великих митців.i краса ця щедра. ліси - дарують нам свіже, повітря. поля годують нас хлібом, на луках i степах пасуться тварини, що нам молоко i м'ясо. годують нас рибою i несуть наші кораблі водоймища. i все це добро просто гріх не шанувати, не берегти. адже людина сама - частинка природи. i щасливою може бути, лише за умови досягнення гармонії, в злагоді з довкіллям. в іншому разі вона перестає бути людиною. i так завжди. перетворила людина природу на свою служницю, намагаючись силою взяти її скарби - i тепер не оббереться лиха. споконвіку вважалося сенсом життя кожного: посади дерево, збудуй дім, вирости сина. нас на землі кілька мiльярдiв. якби ж то кожний посадив деревце! а якщо кожен знищить по дереву? ! схаменіться, люди! будьте людьми!
Ответ дал: Гость
-хоч мене ніхто і не просив, сьогодні я на всіх перервах виконувала обовязки помічниці вчителя. - каже мені сестричка.
- справді? - здивувалась я. - а що ж ти робила?
- якщо дыти погано поводились, я розповыдала про це.
- та ти ж була не помычницею, а звичайнысынькою
- чому?
- у нас помічники вчителя завжди так роблять.
- але ж помічник не той. хто розповідає про погані вчинки однокласників, а той хто, маючи авторитет серед однолітків, стежить за порядком у класі. бо його клас визнав дідером, а не ябедою. і він повинен робити добре в інтересах однокласників.
Популярные вопросы