На дорогах водії часто лають саме їх іть!

погода перед грозой, необычайно прекрасна. небо с одной стороны затянуто темно-серыми тучами, а с другой кажетчя небо голубое, но постепенно, примерно за пол часа, небо затягивается полностью, и кажется, вот-вот как пойдет гроза. перед грозой может греметь гром, сверкать молния. а в груди, такое ощущение, вренами страха, временами радости, дует холодный развеевающий волосы ветер. где-то вдалеке, видны просветы солнца. вскоре пойдет дождь, точнее ливень, а верней

береза- чудове дерево.воно гарне у всі пори року. але найкрасивіша берізка на весні, коли з.являються перші листочки і ніжні сережки.у неї незвичайна кора - біла з чорними смужками.деревце подібне до дівчини, таке ніжне, красиве, тендітне.

мене звати наталка. мені десять років, я навчаюсь у четвертому класі. родина у мене невеличка - я, мама і татусь. мою маму звуть (вставь ім'я мами), вона працює вчителем у школі. більш за все матуся полюбляє вирощувати квіти - вона їх пересаджує, поливає, вносить добрива. за це квіти їй віддячують й пишно цвітуть. мій тато, (вставь ім'я батька), працює водієм тролейбуса. у вільний час він любить ходити на полювання з рудим спаніелем чапіком. ми з татом завжди ємо матусі по господарству, а потім всі разом їдимо до лісу і там відпочиваємо. у нас дуже дружна сім'я. 

намисто   не мов живе. таке яскраве та тепле, бо сонце зігрівало його   увесь ранок.