Твір-опис місцевості (вулиці, місця) на основі особистих спостережень, вражень із використанням називних речень для позначення міста (9-10 р.) іть будь

якби я була чарівником то я знищіла б все зло.люди не подилялися на багатих і бідних не наказували іншим людям.кожна людина мріе стати розумню а я дала б їм цей розум. ціни залишалися б стабильними а не підскакували вище неба. цей світ став би найприкраснишим завжди цвіли квіти та зявилися багато зниклих звірів. ось щоб зробилаб я

узлісся    -    [у з л" і с: " й а]

стоїть    -    [с т о й і т"]

дошкуляти- виводити з терпіння,з рівноваги,досаджати словами,діями,завдавати неприємностей.

жевріти- догоряти без полумя,тліти,слабо світитися,червоніти,мріти.

планета- небесне тіло кулястої форми, яке обертається навколо сонця і світиться відбитим сонячним світлом.

сльози- безбарвна прозора солонуватарідина, яку виділяють розміщені в очній ямці залози при деяких фізіологічних або психічних станах.

людське неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

люди, їх мі усі вони зовсім різні й чимось неповторні. вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у цій пісні «червоне - то любов, а чорне - то журба»

бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.