Фонетичний розбір слів безземельний, селянин, зупинитися, поринати, весло, хилитися, липневий, вечірній, вишневий, теплиці,стебло, широкий, зимувати, стелити

українська держава переживала різні часи, часто дуже складні. коли здавалося, що більше не існує ні країни, ні нації. заборонялося писати, друкувати, навіть розмовляти українською мовою.

але навіть у такі часи знаходилися люди, які будили народ, нагадуючи хто ми є. наша нація пережила не одне століття пригноблення, тому нам складно бути гордими за свою батьківщину. майже половина людей не вміють розмовляти рідною мовою, як же їм боліти душею за україну та за українську націю. більшість населення ще кілька років назад сумувала і була придушена звісткою про розпад срср, гадала, що тепер життя неможливе. але ми вижили !

вже зараз люди починають розуміти, що ми -українці. діти, що народжуються, вже не знають національного приниження. ми вивчаємо рідну мову, рідну історію, своїх видатних людей. ми знаємо, що нам є чим і ким пишатися. нам є на кого рівнятися.

вважаю, в української нації є майбутнє і воно залежить від нас !

йти, як не своїми ногами-невпевнено

синичка сиділа на тонесенькій гілочці,яка схилилася від її ваги.була вона трошки схожа на горобчика,але у неї ошатна жовта сорочка,чорний галстук,зеленувата спинка,яскраво-білі  щічки ,чорна шапочка. чорні,жваві. причепившись до гілочки вона може провисати вниз головою.це можливо тому,що у неї довгі кігті на лапках.гострим довгим дзьобом синиця дістає з тріщин на деревах для себе поживу: комах,їхні личинки.а взимку вони їдять насіння.гнізда мостять у дуплах.а коли синичка співає,то трішки підіймає крильця,широко відкриває дзьобик і тремтить своїм крихітним тільцем.

від   радощів у мене з"явилися сльбози на очах. за дверима стояла тиша.   її вуста були солодкі від соку кавуна. твоїх хитрощів було достатньо для одного разу. ніколи не наступай на граблі.