Есе на тему "грубість - це духовна слабкість чи демонстрування сили? "

детально про природу.

ось, кажуть, на вогонь і воду можна дивитися нескінченно.  а звертали ви увагу на те, як квітка розпускається рано вранці? прокиньтеся раніше і ви знайдете це прекрасну мить.запевняю, вашому здивуванню не буде кінця, і вам не захочеться щоб це коли-небудь закінчилося.  а пишність скель? їх величавість вражає, висота притягує.  вершина обіцяє безмежне щастя.  прозора вода річки змушує вірити в русалок.а поле ромашок?   уявляєте гектари ромашок, до самого горизонту одні ромашки.  хочеться бігти по цьому полю, відчуваючи як вітер обіймає своїм теплом.  а гроза?   така, що аж скла тріщать.  і злива.  краплі такі великі, що, здається, це хтось із відра вихлюпує на вас воду.  і таке приємне полегшення небес після дощу.  з'являється сонце, таке яскраве і кличе вас пограти з ним, обіцяючи зігріти й приголубити.  його обіцянки - ніколи більше не пропадати.могутня верба кличе відпочити в її тіні.  під гілками так прохолодно і затишно, що хочеться залишитися тут жити назавжди   і ніч.  вовк, який співає колискову місяці.  таємничі і далекі зірки дозволяють доторкнутися до них.  цвіркуни вас присипляють, обіцяючи що завтрашній день буде не менш насичений ніж сьогоднішній!

зима(iменник) стояла(прикметник) морозна(визначення) , холодне(визначення) повітря(iменник) перехоплювало(прикметник) дихання(,складносурядне,безсполучникове, состiть iз двох простих,перше: розповiдне,двоскладне,поширене,повне,неоскладнене; друге: розповiдне,двоскладне,поширене,повне,неоскладнене.)

я живу у місті луцьк. це моє рідне місто.щороку він стає все гарнішим. мені дуже подобаеться місто де я живу. у луцьку багато пам"ятників, затишних парків та свіже повітря.  мені дуже подобаеться місто де я живу. луцьк - це місто мого дитинства.