Слово невеличкий , круглесенькі розібрати за будовою

невеличкий:

приставка - не

корень - вел

суффикс - ичк

окончание - ий

  а над дніпром уже помітно світало. 1)речення розповiдне,неокличне,односкладне, поширене,неповне,тому що маэ тiльки присудок(простий дiэслвний)-свiтало,виражений дiэсловом; свiтало( днiпром(обставина мiсця,виражена   власним iменником iз сполучниковим словом); свiтало( помiтно(обставина образу та способу дii, виражена прислiвником з часткою.)

давня весна                                                                         леся українка

була весна весела, щедра, мила,

промінням грала, сипала квітки,

вона летіла хутко, мов стокрила,

за нею вслід співучії пташки!

все ожило, усе загомоніло –

зелений шум, веселая луна!

співало все, сміялось і бриніло,

а я лежала хвора й самотна.

я думала: «весна для всіх настала,

дарунки всім несе вона, ясна,

для мене тільки дару не ,

мене забула радісна весна».

ні, не забула! у вікно до мене

заглянули від яблуні гілки,

замиготіло листячко зелене,

посипались білесенькі квітки.

прилинув вітер, і в тісній хатині

він про весняну волю заспівав,

а з ним прилинули пісні пташині,

і любий гай свій відгук з ним прислав.

моя душа ніколи не забуде

того дарунку, що весна дала;

весни такої не було й не буде,

як та була, що за вікном цвіла.