Визначне закінчення слів прихворів, навчаєшся, робити

1.мова--така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть його душі, смерть усього того, чим він відрізняється від інших людей.

2.той, хто незнає рідної материнської мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі.

3.народ--без мови це обома,

народ--без мови--не народ.

н. обличчя,   питання, дружба                                                                                     р. обличчя, питання, дружби                                                                                       д. обличчу, питанню, дружбі                                                                                       з. обличчя, питання, дружбу                                                                                       о.обличчям, питанням, дружбою                                                                               м.(на) обличчі, питанні, дружбі                                                                                   кл.обличчя, питання, дружбо