Сполу́чник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль. до сполучників належать і, та, й, але, а тощо. сполучники зв'язують слова (батько й мати), словосполуки (довгі вулиці та високі кам'яниці), сурядні речення (учитель читає, а учні слухають) та складники складнопідрядних речень (як учитель читає, учні слухають). залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).
Спасибо
Ответ дал: Гость
кожній людині мила своя сторона. на рідній землі людина почувається господарем. тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. на чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. їй не вистачає тепла рідного дому, друзів. лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі. любіть свій рідний край,свою землю! тому і кажуть в народі: «на чужому полі не матимеш волі».
Ответ дал: Гость
Навесні навесні білокора красуня береза починає зеленіти однією з перших.вона ніби прокидається після довгого зимового сну .її тонкі гілки вкриваються зеленими ніжними листочками. вони маленкі схожі на сердечка.у цей час н березы з*являються пухнасті сережки.під впливом сонячного тепла по березовому стовбуру починаэ текти сік . поставь лучшее решение
Другие вопросы по: Українська мова
Похожие вопросы
Знаешь правильный ответ?
На які питання відповідає сполучник з української мови...
Популярные вопросы