Сполу́чник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль. до сполучників належать і, та, й, але, а тощо. сполучники зв'язують слова (батько й мати), словосполуки (довгі вулиці та високі кам'яниці), сурядні речення (учитель читає, а учні слухають) та складники складнопідрядних речень (як учитель читає, учні слухають). залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).
Спасибо
Ответ дал: Гость
я розумію це прислів*я так: коли говориш людям добрі слова, воні стають твоїми товаришами, поважають тебе. коли говориш погані слова , людина вважає тебе ворогом та поганою людиною. лагідні слова та добрі вчинки немов бумеранг повертаються до тебе і тобі збільшувати кількість твоїх друзів. а гострі слова, як гострий ніж ріжуть тонкі стрічки дружніх відносин. говори людям тільки добрі слова, а погані забудь.
Ответ дал: Гость
з дитинства нас привчають робити добро людям, у важку хвилину, бути чуттєвими до чужого горя. завжди знайдуться люди готові поспівчувати, , дати пораду. будь-яка людина здатна на добрі вчинки і тому треба не боятися їх здійснювати.
сьогодні ти комусь допоміг, а завтра допожуть тобі. світ не без добрих людей.творіть добро і люди будуть вдячні вам.тільки доброта і милосердя зроблять нас справжніми людьми.
Другие вопросы по: Українська мова
Похожие вопросы
Знаешь правильный ответ?
На які питання відповідає сполучник з української мови...
Популярные вопросы