На які питання відповідає сполучник з української мови

Сполу́чник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль. до сполучників належать і, та, й, але, а тощо. сполучники зв'язують слова (батько й мати), словосполуки (довгі вулиці та високі кам'яниці), сурядні речення (учитель читає, а учні слухають) та складники складнопідрядних речень (як учитель читає, учні слухають). залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).

"кожній людині властиво помилятися"

немає на світі таких людей, що не помиляються. кожен з нас у своєму житті робить хибні кроки. що ж робити, щоб помилятися якомога менше? у народі є гарне прислів'я: "розумний вчиться на чужих помилках". дуже корисно аналізувати життя та вчинки інших людей. цим ми накопичуємо досвід, яким можемо поділитися і з іншими. помилки є опорними точками у нашому житті. помиляючись, ми переосмислюємо свої вчинки, життєві цінності. часто наші помилки є переломними пунктами. отже, не слід опускти руки, якщо щось не вдається. не помиляється той, хто нічого не робить!