Сполу́чник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль. до сполучників належать і, та, й, але, а тощо. сполучники зв'язують слова (батько й мати), словосполуки (довгі вулиці та високі кам'яниці), сурядні речення (учитель читає, а учні слухають) та складники складнопідрядних речень (як учитель читає, учні слухають). залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).
Спасибо
Ответ дал: Гость
якось я вирішив піти у ліс. я довго ходив і дуже стомився. нарешті я побачив пеньок і присів відпочити. раптом я побачив зайчика, а він побачив мене. тваринка злякалася, але не втекла. я посміхнувся до звірка.прудконогий підстрибнув до мене і заглянув у очі. я подав йому хлібчика і він вдячно подивився.
я повернувся додому дуже радісний.
Ответ дал: Гость
дзвоник - це травяниста рослина з великими блакитними квітами. цвітуть дзвоники в червні та липні. розкішним травяним килимом усміхається земля. синіють у ньому ніжні келишки лісових дзвіночків. у кожній квіточці - маленький молоточок. повіяв легенький літній вітерець. торкнувся молоточок до пелюсточки, і полинув ніжний дзвін.
Другие вопросы по: Українська мова
Похожие вопросы
Знаешь правильный ответ?
На які питання відповідає сполучник з української мови...
Популярные вопросы