Діалог про людей які подолали свої недуги і тих хто їм в цьому допоміг

хлопчик вирішив завдання курам на сміх.

мені дуже подобається тварина - слон. я бачила його в зоопарку . він дуже гарний. його шкіра грязно - синього кольору. уши в нього свисають у низ , а на хвості маленький пушок. вот який це зверь.

-ромо, вчора я прочитав таке цікаве оповідання!

-що то за книга?

-жвалевського "тут тебе ніхто не образить".

-але ж вона не наукова! шкода на неї витрачати час, краще погуляти.

-на цю книгу - не шкода! вона дуже цікава. це суміш фантастики та казки. молоді дівчата-студентки  вчаться захищати людей від жахів. інколи жахіття безпечні та здатні лише налякати, а іноді вони можуть навіть вбити, бо мають велику силу. дівчина та її вчитель випадково натрапляють на такого смертельно небезпечного монстра. 

-так це книга-жахів? мені таке не подобається!

- ні! автор пиши з таким гумором, що я сміявся на всю кімнату і впродовж всієї книжки. я ще ніколи не читав такої смішної книжки! це неймовірно! якщо тобі не сподобається ця, я з"їм свого носовичка. згоден?

-ого! швидше неси її   ! та не забуть носовичка.

одного разу мені наснився сон, що я потрапив у снігове містечко. все в ньому було зі снігу. я йшов сніговим лісом і бачив , як колобок котиться по стежці назустріч зайчику. а хитрюща лисичка, чекає на свою здобич під кущем. а ось катигорошко вирушає у подорож, щоб врятувати свій народ. я прокинувся і ще довго пригадував чарівний сон.