Зподаними словами: учений, вiйськовий складiть речення, щоб слова виступали то прикметниками то iменниками

підкреслимо грамматичну основу: народ (підмет) - однією лінією та творив (присудок)- двома лініями.

український - хвилястою лінією (означення)

свою - хвилястою лінією

мову (пунктир) - додаток

віків - обставина(крапка з комою)

заносячм до мовної скарбниці добірний нектар слова - дієприслівниковий зворот підкреслюємо увесь як обставину (крапка з комою)

надпишемо частини мови: український - прикметник, народ- іменник, творив - дієслово, свою - займенник, мову-іменник, - прислівник, віків - іменник, заносячи - дієприслівник, до - прийменник, мовної - прикметник, скарбниці - іменни к, добірний - прикметник, нектар - іменник, слова - іменник.

визначимо тип речення: просте двоскладне речення, поширене, повне, розповідне, неокличне,   ускладнене дієприслівниковим зворотом.

перебудуємо речення: український народ творив свою мову віків та заносив до мовної скарбниці добірний нектар слова.

"заносячи" ми замінили "заносив", утворилося дієслово-присудок. заносив у реченні буде присудком і підкреслюється двома лініями. сам зміст речення не змініться, але речення буде ускладнене не дієприслівниковим зворотом, а однорідними членами (присудками)

відзначте мою відподь кращою, я старався 

о людях можно судить по разному. один из таких способов являются друзья.

"скажи мне кто твой друг, и я скажу тебе кто ты", правильно говорит пословица, ведь "с кем  поведешься, от того и  наберешься". человеку свойственно перенимать со временем те качества людей, с которыми он и общается. также можно судить и обратно: "скажи мне кто ты, и я скажу кто твои товарищи". ведь, когда видишь человека, который приятно общается, культурно ведет себя в обществе никогда нельзя сказать, что у него противоположные друзья.