берiзка одягла жовте плаття та засумувала.креслатий дуб не скидае листя,воно ще тiльки потемнiло.а ялинки не сумують,вони весело шумлять своiм зеленим гiллям.
лiсовi тварини восени заклопотанi.бiлка ховае у дупло горiхи та шишки.ведмiдь накопичив жиру,зараз шукае мiсце для зимовоi сплячки.
Ответ дал: Гость
а) рукопису, метра
б) все правильно
в) криму, побуту
г) землетрусу, мільярда
(всі інші слова написані правильно)
Ответ дал: Гость
мова рідна, як море, – безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю.в рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у годину лиху, переможний гук воїнів-хлопців у побідну годину; в ній – пісня дівочого серця в коханні. у мові мого народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. а яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка. а ніжне слово «коханашроймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, – найкраща, найщасливіша людина на світі. воно повертає тебе прибудь -якому настрої до життя, до діяння.
Популярные вопросы