5речень з незмінюваними іменниками з художньої літератури

Угустому-прегустому лісі, де майже ніколи не появлялися люди, жило поміж корінням дерев плем’я дерев’яних чоловічків (а. дімаров). 2) собака шарко весь чорний, ноги ж унизу білі, ніби взуті у фетрові сап’янці, а над очима — сніжно-білі великі кружальця, що нагадують скельця окулярів (м. магера). 3) я закінчив церковно-парафіальну школу (б. антоненко-давидович). 4) навесні, коли з купин витикаються світло-зелені гривки молоденької осоки, сторож мисливської бази мартин скряга бере корзину й чимчикує до болота (і. шпиталь). 5) панував тоді в нашому славному золотоверхому києві князь володимир (а. лотоцький). 6) ліс був такий гарний, навіть зимою не здавався смутним, бо проміж чорноліссям було там чимало й сосон, а вони завжди веселять око тим вічнозеленим убранням! (олена пчілка).