5речень з незмінюваними іменниками з художньої літератури

Угустому-прегустому лісі, де майже ніколи не появлялися люди, жило поміж корінням дерев плем’я дерев’яних чоловічків (а. дімаров). 2) собака шарко весь чорний, ноги ж унизу білі, ніби взуті у фетрові сап’янці, а над очима — сніжно-білі великі кружальця, що нагадують скельця окулярів (м. магера). 3) я закінчив церковно-парафіальну школу (б. антоненко-давидович). 4) навесні, коли з купин витикаються світло-зелені гривки молоденької осоки, сторож мисливської бази мартин скряга бере корзину й чимчикує до болота (і. шпиталь). 5) панував тоді в нашому славному золотоверхому києві князь володимир (а. лотоцький). 6) ліс був такий гарний, навіть зимою не здавався смутним, бо проміж чорноліссям було там чимало й сосон, а вони завжди веселять око тим вічнозеленим убранням! (олена пчілка).

Ядумаю, що треба жити тільки заради добра.краса і насолода чи швидкоплинна мить.тільки доброта в людині може замінити усі недоліки які в ній є.отже доброта в людині це краса і насолода одночасно.така істинна життя!

    слово "української" можна переносити у такий спосіб: укра-їн-ської.     слова необхідно переносити за . не можна залишати одну літеру у рядку та початкову основу другої частини слова, розділяти між собою словотвірні частини слова ( наприклад, не вірно буде перенести слово у такий спосіб, розірвавши суфікс: українсь-кої).