Твір-опис картини а. монастирського "запорожець"

це портрет козака в похідному одязі зі зброєю в руках. художник намагається зобразити суворого і водночас задуманого запорожця.на передньому плані картиними бачимо немолоду людину з міцною поставою. позаду бувалого воїна — сутички, війни, битви. на смаглявому обличчі сліди часу і переживання, адже чоло пооране глибокими зморшками. густі чорні брови суворо насуплені, в очах причаєний смуток, задума. орлиний ніс із горбинкою надає обличчю виразу мужності, сили і впевненості в собі. на самому чубі розлігся оселедець. довгі вуса грізно настовбурчені, а густі, як ліс, брови нависають над очима.одягнений чолов’яга у сорочку з жупаном. зверху, наче шкура ведмедя, обвисає кирея. у міцних руках захисника народу застигла шабля, загартована в кривавих боях.образ героя, змальований художником, викликає пошану до вірного сина свого народу, нагадує славне історичне минуле.на мою думку, художнику вдалося зобразити на картині задуманий і водночас суворий вигляд запорожця.

якби я була призедентом я б зробила багато шкіл, дитсадків.

я б видала б гроші на дітячі будинки. для інвалідів зробила легке пересування. побудувала б сади, парки, алеї, санаторії, пансионати, літні табори, музеї, театри, вистави і кінотеатри. в школу купила б комп ютери.

для бідних людей збудувала домівки. ось що я б зробила якби була призедентом!  

після грозипройшла гроза. уся природа нібито заново просипається. промінь сонця пробивається крізь чорні хмари. та зовсім скоро стане зовсім світло після грози пахне чистотою та свіжістю,