Твір-опис картини а. монастирського "запорожець"

це портрет козака в похідному одязі зі зброєю в руках. художник намагається зобразити суворого і водночас задуманого запорожця.на передньому плані картиними бачимо немолоду людину з міцною поставою. позаду бувалого воїна — сутички, війни, битви. на смаглявому обличчі сліди часу і переживання, адже чоло пооране глибокими зморшками. густі чорні брови суворо насуплені, в очах причаєний смуток, задума. орлиний ніс із горбинкою надає обличчю виразу мужності, сили і впевненості в собі. на самому чубі розлігся оселедець. довгі вуса грізно настовбурчені, а густі, як ліс, брови нависають над очима.одягнений чолов’яга у сорочку з жупаном. зверху, наче шкура ведмедя, обвисає кирея. у міцних руках захисника народу застигла шабля, загартована в кривавих боях.образ героя, змальований художником, викликає пошану до вірного сина свого народу, нагадує славне історичне минуле.на мою думку, художнику вдалося зобразити на картині задуманий і водночас суворий вигляд запорожця.

чинити опір -опиратися, протистояти

надати дозвіл - дозволити

дати доручення - доручити

проводити запис - записувати

  а над дніпром уже помітно світало. 1)речення розповiдне,неокличне,односкладне, поширене,неповне,тому що маэ тiльки присудок(простий дiэслвний)-свiтало,виражений дiэсловом; свiтало( днiпром(обставина мiсця,виражена   власним iменником iз сполучниковим словом); свiтало( помiтно(обставина образу та способу дii, виражена прислiвником з часткою.)