Поясніть прислів'я якби міг у ложці води втопив би

мені дуже подобається приходити на нашу річку,яка тихо тече між берегів.вода в ній чиста і прозора,можна побачити як на дні,між камінням ховаються маленьки рибки.осторонь,у камишах,співають свої пісні жаби.у кожной свій голос й здається що вони проводять змагання по вокалу.ось від одного беріга до другого пересувається якась хвилька,придивляюсь,це вуж поспішає по своїх справах,або злякався нас.під сторічной вербою,що склонила свої вітки над водою,чутно сильний всплеск,це мабудь карп,володарь ціх вод,вітається з нами.но нам вже потрібно уходити,справи,до побачення річка,ми ще не раз прийдемо на твої береги.

я розумію це прислів'я так: не треба казати образливих слів, бо забрати їх назад не можна. (чтоб написать апостроф нужно зажать альт и справа на калькуляторе написать 39 и быстро отпустить все кнопки)