ріка стугна протікає біля нашого села. вона така спокійна й живописна, особливо зараз, влітку, що на її березі мало не кожного вечора зустрічається двоє вони йдуть, навіть в сутінках, світлою стежкою, всі коло доброї, але завжди сумної верби, притуляються один до одного і поринають у свій особливий чарівний світ, зрозумілий тільки їм, закоханим. вони шепочуться і любляться, лякаючи русалку, що виплила на берег розчісати свое довге зелене волосся і погомоніти з подружкою-вербою.вдень ця біла стежка й берег більш прозаїчні, ніж вночі, але також напоєні романтикою стугни. тут ідуть, плескаючи голими п"ятками, , спускаються до берега й відв"язують свої човни, які вже давно прокинулись і ждуть хазяїв, щоб знову відчути ласкаючі хвилі і лоскіт свіжої сріблястої риби своїми просмаленими боками.
Спасибо
Ответ дал: Гость
пишно розлігся,мов великий пан - розкішно простягся (розклався).
ловиш гави - не слухаєш.
не байдикувати - не лінуватися,не ледарювати.
швиденько схаменутись - миттєво опам"ятатись.
Ответ дал: Гость
мы - частица одного целого мира, а потому, и должны держаться вместе. делить горести и радости дней, даных нам всевышним. я уверена, пока есть люди небезразличные к другим, мир будет цвететь и лелеять.
разве это так много - быть человеком? наконец, проведать однажды старенькую бабушку, объяснить другу непонятный материал по , покормить бродячего пса , что великое начинается с малых подвигов. будьте человечны! мир - наш общий дом, боготворите его полнотой своей души!
Популярные вопросы