День дарує барви і сонячне тепло,а ніч зоряне небо та місячне диво
Спасибо
Ответ дал: Гость
скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості, на весіллі і на похованні.
у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.
коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.
важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
Ответ дал: Гость
то в мене були б крила, які підносили б підносили мене високо в небо, де серед хмаринок літають пташки. саме так, я, як, і вони, була б окриленою і вільною. піді мною розтилівся б увесь світ. я летіла б назустріч сонцю, огинаючи всю землю. і коли на неї опустилася б ніч, темна, з безліччю маленьких зірочок, які насправді є великими, дальніми, таємничими планетами,я повернулася б назад. не була б я досить щасливою, якщо думала б тільки про себе. я дуже хотіла б комусь , щоб він і багато інших були щасливими разом зі мною.
Популярные вопросы