Пунктуаційну помилку допущено в реченні а вона посміхнулась, красива і сива, як б артелеристи збилися докупи, збентежені і злі. в якось брів я звільна полем, весь заглиблений себе. г півмісяця серп в небі гойдає замріяні зорі тихі й гожі, мов літняя ніч. д усе кургани та й кургани ще не заoраних могил

в народі кажуть : "зустрічають за одежиною, проводжують за розумом".

  людина-це не одяг, який сьогодні вкрашений коштовностями, а наступного дня може стати одягом жебрака. ні, людина - це душа. і її ми відкриваємо у наших вчинках. на хоробрість вказують не зброя чи обладунки лицаря, а здатність забути про власну безпеку заради ближнього. на милосердя, любов   та людяність - бажання поділитися з немічним чи потребуючим .

  лише наша поведінка розкриває нашу душу для інших. ніби дзеркало вона вказує на всі недоліки чи гарні риси. 

зайці шубу для того, щоб краще ховатися від ворогів в зимку. заєць скидає шубу з сірої на білу, тому що взимку йде білий сніг і біла шубка зайця є йому заховатися в снігу.