у цей теплий недільний ранок мене розбудв лагідний сонячний промінь, що зацікавлено зазирав у моє вікно. я прожогом схоплююся з ліжка, підбігаю до вікна - чуються ніжні та легенькі, мов пір'їнка, пташині трелі. аз зирк на календар - та ж сьогодні перше травня!
я поспіхом одягаюся, вибігаю надвір. прислухаюся - звідки ж линуть ті мелодійні пісні. аж ось - прямо біля мого віконця на тонесенькій гілці сидить соловейко - сам сірий, непримітний, а яка ж чарівна музика у нього. дивлюся навкруги - видно, настала справжня весна: з клумби сором'язливо квіточки, трави зеленіють, вишня вбирається у цвіт
недарма моя баьуся за буденною роботою часто повторює : "затьохкали під вікном солов'ї - прийшла справжня весна! "
не можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили. велике творіння боже, колиска людства, втілення краси i добра. з перших кроків людини на землі вона годувала своїми , давала тепло . минали віки. людина розвивалася, розумнішала, вчилася користуватися дарами i силами i "довчилася", на жаль, до знищення хiросiми i нагасакі, до чорнобильської та японської катастрофи. а природа - це ж краса! це могутні ліси, горді гори, безмежні степи, це сонце чи місяць в небі. все це оспівано в народних піснях) i в творах великих митців.i краса ця щедра. ліси - дарують нам свіже, повітря. поля годують нас хлібом, на луках i степах пасуться тварини, що нам молоко i м'ясо. годують нас рибою i несуть наші кораблі водоймища. i все це добро просто гріх не шанувати, не берегти. адже людина сама - частинка природи. i щасливою може бути, лише за умови досягнення гармонії, в злагоді з довкіллям. в іншому разі вона перестає бути людиною. i так завжди. перетворила людина природу на свою служницю, намагаючись силою взяти її скарби - i тепер не оббереться лиха. споконвіку вважалося сенсом життя кожного: посади дерево, збудуй дім, вирости сина. нас на землі кілька мiльярдiв. якби ж то кожний посадив деревце! а якщо кожен знищить по дереву? ! схаменіться, люди! будьте людьми!
Популярные вопросы