Твір на тему "чи сучасним є поняття доброта"-дуже

у сучасному світі на першому   місці знаходяться такі людські якості, як вміння заробити більше грошей та бути кращисм за інших. тому кількість випадків   несправедливості, жорстокості та байдужості постійно зростає. але від цього ж всі : бідні та заможні.

  неможна бути щасливим у жорстокому світі, де доброта, любов, дружба та повага нічого не варті.   це треба змінити.

я вірю,що люди зупиняться у своїй гонитбі за визнанням через гроші. і доброта стане сучасним поняттям. 

літо — найтепліша пора року.все потопає   в   темно­зеленому   листі  садів,   лісів   і парків.удень часто   теплий   вітер   гонить пил,  розпечена   земля   віддає додаткове  тепло.на   синьому безмежному небі навряд  можна помітити   хмару.  сильне   сонце посилає   свої   всепро­никаючі промені на   землю.  на   відкритій місцевості нелегко  витримати   спеку.тоді шукають   тінь, де можна   схова­тися.  через   тривалу   спеку     як  люди,   так   і природа.  яке ж настає полегшення,   коли почи­нається   гроза.  спочатку на небі   збираються   темні  хмари, потім блискає блискавка   і уда­лині   гримить   гром.  наближається   гроза.спочатку перші рідкі   великі  краплі,   а потім починається дощ.  при   відповідних обставинах   сильний  дощ   ється   градом.  ллє   як   з цебра.  при цьому     хлібні поля  й фруктові   садки.  звичайно чекають на   тихий дощ,  який   іде   годинами безперервно.  потім   знову   світить   сонце,   усе росте  та   квітне.зі   словом   «літо» пов’язаний час   кані­кул   і   відпусток.дехто   їде до моря, щоб   загоріти й за­смаглими повернутися додому.інші мріють про плавання,   водні   ігри,  катання на човні.є   люди,   які проводять   вільний час на  березі річки.і   за   все це я вдячна   літу.наприкінці серпня ночі стають прохо­лоднішими   та довшими.починається час   збирання   врожаю  хліба, овочів   і фруктів.літо   говорить нам   «прощай», на по­розі   стоїть осінь.

так, я люблю читати книжки. чому? для мене книжка - ще джерело інформації. читання приносить мені задоволення. я вважаю, що не буває не цікавих книжок, просто не завжди читач готовий до отримання тієї інформації, яка міститься в тій чи іншій книжці.  що до мене, я люблю читати книжки про велику вітчизняну війну, але разом з тим, мені подобаються твори миколи трублаїні і олександра пушкіна. читаючи книжку, я занурююсь у  вирій подій, переживаю, , знаходжу та кохаю разом з головним героєм. інколи, після того, як книжка прочитана, я намагаюсь побудувати свою сюжетну лінію. я замислююся над вчинками героїв і думаю, як би я вчинив на їх місці.