Сочинение на украинском на тему подих осини по укр

Непомітно промайнуло безтурботне пекуче літо, і вересень став повноправним хазяїном у лісах, полях, на річках і озерах. раннім ранком уже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригріває, нагадуючи про літо. відпочивають після тривалої важкої роботи поля. віддали хазяям свій щедрий урожай сади. у всьому відчувається холодний подих осіні. сіре небо всі частіше затягують хмари, і накрапає дрібний докучливий дощ. немов про щось задумавшись, коштує смутний і мовчазний ліс. незабаром дерева втратять своє пишне оздоблення й відкриють свої віти холодним дощам і хуртовинам. повільно кружляється в повітрі кленовий листок. старий дуб сумно поскрипує на узліссі, начебто задумався перед тривалим зимовим сном. біля покритого мохами порохнявого пенька вишикувалися в ряд стрункі опеньки. тут їх сила-силенна, і всі так і просяться в кошик. трава пожовкла й нахилилася до землі, тільки маленькі блідо-червоні зірочки вересу радують око. високо в небі роблять прощальне коло зграї журавлів. вони летять на південь і сумно курличуть, нагадуючи востаннє, що прийшла осінь. у таку хвилину до нас у душу заглядає світлий сум, і ми сумуємо й думаємо про сенс життя й своєму призначенні на цій дивній землі.

  " мовчання- золото". знаємо цю істину з дитинства , але чомусь часто про неї забуваємо. не вміємо мовчати, слухати, не галасувати.

        я згодна з думкою , що вміти слухати - це теж мистецтво. часто уміння вислухати більше важить, ніж слова. погдядом,жестом можна теж підтримати. тим самим поглядом можна сказати більш ніж ротом. часто людина потребує у спілкуванні, і може хотіти щоб її вислухали, але уміння слухати - дається не кожному.

      отже, володіючи вмслухати іншого, ви стаєте його другом. отже , і він у тяжку для тебе годину вислухає тебе. недарма кажуть, коли мовчать вуста - говорить серце.