Встав антоніми. геть пішло з країни горе - розлилося морем

лагідним словом нікого не образиш, можна приклад з іншого прислів'я: слово не горобець, вилетить, не піймаеш. навіть коли робиш зауваження, треба казати це лагідним словом, а гострим, звісно ж заробиш собі тільки ворогів, бо в цьому виказується лише неповага до співрозмовника. згадаймо ж, як нам робить зауваження мати? лагідно, спокійно. звісно ж це приємно чути, а гострі слова нас ображають, нам це не приємно і ми починаємо казати у відповідь теж саме. виходить, що ми становимося ворогом тій людині, яка нас образила, а дружимо та спілкуємося з тією, яка лагідно звернулася до нас.

справжнім президентом можна вважати лише ту людину, у якого розум, серце і душа цілком належать народу, на благо якого він служить. главою держави, на мій погляд, бути нелегко. для цього потрібно бути людиною цілеспрямованою, сильним духом, який вміє організувати і повести за собою людей. існує думка, що робота президента порівняно легка. але я вважаю, що це зовсім не так. адже від рішення того чи іншого питання залежить доля держави і його співгромадян. якщо б я вирішила стати главою нашої держави, то в першу чергу зайнялася б самовдосконаленням. адже якщо я не буду вірити в себе, то як же мені повірять люди? припустимо, люди повірили в мене, вирішили, що саме я зможу втілити їх ідеї і мрії в реальність. і ось я глава країни! я повинна дати клятву сотням і тисячам людей, які довірили мені свою долю. на душі моєї радість і захват, я кладу руку на священну конституцію російської федерації і клятву. саме в цей момент хочеться «переробити» весь світ по-своєму, зробити неможливе можливим.