як часом бачив він у снах,в кучерявих верболозах,що подекуди припадали до води,купаючи в пслі свої зелені чуби.а далі вигрівались піщані висипи,немов вибілені сонцем полотна,на яких подекуди виднілись підбіл і зелена рута.
зелений острів.так здавна люди звали мальовниче урочище в межиріччі псла і хортиці,омите з трьох боків голубою течією.коли ж навесні вся ця оболонь заливалася ла повінню,тоді вона була схожа на своєрідне море ,в якому купалися дерева,неначе зелені вітрила шаланл.усі довколишні луки залиті водою,і тільки в середині травня ріки увіходили в свої береги.та й тоді,щоб потрапити сюди, треба було переплисти на човні або перейти вбрід кілька рукавів і старих річищ.
тихе чарівне місце.трохи далі від псла над розплесканими озерцями й затоками росли тополі осичина вільхи берези й дуби.де не де темною стіною здіймалися зарості вільшини а на ній плівся білястий хміль і розливав довкіл ніжні пахощі.
ідокоряв собі береговець,що малював іноді казна-що,вигадував неіснуюче.або ще й гірше : крутився в щоденній суєті суєт,марнував іможе від того не знав радості й щастя творчості
Популярные вопросы