Твір на тему : "любить людей мене навчила мати "

любить людей мене навчила мама.как б не важко мені було, я завжди намагаюся ставитися до них без роздратування. нам би трішки добрішим бить.нужно любити людей, а якщо людина буде погано ставиться до людей, то вони це відчують і в скрутну хвилину ця людина залишиться один і йому ніхто не зможе нічим . у такі хвилини люди розуміють, як несправедливі вони були до інших людей.

батько й мати – найрідніші і найближчі кожному з нас. вони мають спільну назву — батьки. від них ми одержуємо життя. вони вчать нас людських правил, в наші вуста добрі слова. на мою думку, треба поважати своїх батька й неньку, тому, що вони нам дали це життя, вони у нас єдині і більше таких немає на землі. адже вони нам свої знання і уміння, і прагнуть, щоб з іхньої дитини виросла людина з великої літери. моя мати мені каже: «як зараз ти ставишся до своїх батьків, так само твої діти будуть ставитися до тебе». тому, якщо ми будемо поважати своїх батьків, то життя в нас буде краще, як кажуть добро повертається добром.

одного разу   вырышили вилетыти у космос два космонавта. в них була своя велика ракета. хлопці вже домовились, що вилетять у космос на наступній неділі і що гроші, які вони за це отримають вони поділять на двох.

але у одного з космонавтів на слідуючий день виникла коварна ідея полетіти одному і забрати усю винагороду собі. і він вирішив летіти першим не сказавши про це другові. хлопець пішов до місця де знаходилась ракета. але маючи докори совісті ходив навколо ракети роздумуючи. але після довгої прогулянки навколо ракети космонавт стомився і присів, щоб відпочити. він трохи задрімав.

у сні він побачив, що він полетів у космос один і зустрів там страшного інопланетянина, який хотів з'їсти нежданого гостя. прокинувшись від переляку космонавт не захотів обманювати товарища. він вирішив полетіти у космос так, як було заплановано, бо як кажут гарний товариш - половина дороги.