1)весело землі: цвіте, красується цвітами, темними лугами. 2)добре синові: внього є мати, і добре матері: в неї є син. 3)твоя любов і серце не вмира: ти скрізь століття щастя наше бачив і цвіт землі у гомоні дніпра. 4)сниться: із туману хата наша встає. 5)найтепліший спогад із дитинства: мати вишиває рушники. 6)і не треба долі дорікати: всіх не може обіграть вона. 7) збагни глибинно і затям: з краплин утворюється море, переростають в прикре горе помилки власного життя.8)ідемо вдвох : тут для гучних компаній не містце.9)зелений яр сьогодні незвичайний: хисткий туман хитається на дні.10)глянь моя мила: зорі посивіли над дніпром.1)творити добро- закон життя моральних людей.2)не знати правил переходу через дорогу- небезпечно для життя.3) людям похилого віку- перша ознака вихованості.4)тут - все моє , за лісом - моє, за степом - теж моє.5)сестрі ляльку, братові машинку .6)всупереч очікуванням вона не злякалася - навпаки зраділа звістці.7)опусти довгу соломинку у воду- і вона легко попливе по хвилях річечки.8)мить- и розбійник з'явився прямо перед нею.9)двері прочинилися- з них виднілася голова сашка.10)гляне з-під лоба- вогнем обпалить.
Спасибо
Ответ дал: Гость
вчитися - перший обов'язок сучасного школяра. а як вчитися, то це справа самого учня. декотрі вчатся погано і звісно отримують погані відмітки. декотрих навіть сварять за погані оцінки. інші вчаться відмінно і отримують нагороду за старання. я вчуся на достатній рівень, мені вичстачає цього. звісно, завжди я мріяла стати відміннецею, але роки йшли, навантаження збільшувалися, і мрія тихенько згасала. зараз я вважаю, що навчання потрібне саме мені, а не батькам та вчителям ,адже вчуся я для себе, щоб потім йти по життю освідченою людиною. на мою думку потрібно гарно вчитися не тільки для того щоб досягти успіхів у навчанні, а ще й для того щоб досягти успіхів у житті . адже ніякий директор не захоче брати на роботу неосвідчену людину. тому вчитися потрібно і потрібно вчитися гарно. і це не тільки моя думка.
Ответ дал: Гость
літо – неповторно чарівна пора. довгими, нудотними зимовими вечорами ми з солодким завмиранням серця пригадуємо його минуле пришестя і будуємо неймовірно-фантастичні плани на прийдешній сезон визволення: тіла - від сморідних обіймів поношеного «всесезонного» одягу; душі – від незліченних тортур стресами, буденністю та надокучливою увагою заздрісно-пліткарського соціуму. і не має принципового значення до якого місця перебування вас прив’язує запис конторника на одинадцятій сторінці синьої «три зубастої» книжечки – села чи райцентру, міста чи мегаполісу, ви з однаковою одержимістю та фанатизмом будете поклонятися «ідолові літа», цурпелячи до його вівтаря останні крихти зекономлених, далеких від поняття «олігархічні» або «пристойні», статків
Популярные вопросы