Які дивовижні звуки нашої рідної мови де займенники в цьому речені

…з діда прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустрічає великодній ранок. дзвони церков не дзвонять, а виспівують на весь світ: «христос воскрес! » люди йдуть до церкви (адже всю ніч чекали цієї звістки) і з уст в уста передається: «христос воскрес! воістину воскрес! » вийнято найкращий одяг. усе, що сьогодні одягають, одягається вперше — готувалося до великодня. у кошиках, сплетених з лози, стоять паски, вода, яйця, усілякі смачності що у кого є: сало» ковбаса, пироги. і усе те прикрашено чистим білим рушничком, чекає на себе краплі свяченої води. а церква і довкола церкви — мов великий живий квітник. люди стоять у душевній тиші і просвітленості. …встало сонце. урочиста процесія виходить із церкви. рід признається до роду, христосується, дарує на пам’ять по душам померлих писанки і пасочки. і така велика радість панує над людьми, ніби щойно над цим окрайцем землі перелетіли святі.

я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. і побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." хто ти, люба? "-спитав я її. а вона лиш мовчала та хиталася на вітру. підказали через сон дерева : " це -пролісок. він один прокинувся у таку   холоднечу."  

  я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. і почув : " сонечко, грій дужче, бо холодно мені. весно, я чекаю тебе. моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала." 

виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає весну. я вклонився їй і прошепотів : "дякую, небесна квітка, що не злякалася ні зими, ні морозу! "