поетична розповідь про дитинство за повістю "гуси-лебеді летять":
дитинство - найчарівніша пора. з цим погоджується і м. стельмах у творі "гуси-лебеді летять". у цьому тексті автор ділиться найсокровеннішим - розповіддю про власне дитинство, стосунки з однолітками, цікаві історії з дорослими. він з особливою теплотою згадує своїх рідних людей та ті зовсім не безтурботні, проте щасливі дні.
дитинство письменника проходило у 20-х роках минулого століття. було все: нестатки, голод, холод. але було й чимало світлих та прекрасних митей. михайлик розповідав про себе сам, був жвавою та допливою дитинкою. хлопчик з особливою шаною ставився до природи та навколишнього світу, розумів його. можливо, і я колись складу поетичну розповідь про своє дитинство.
мені неодноразово доводилось бачити живого слона. найбільше мене вразив його хоббот.
слон-це найбільша сухопутна тварина на землі. хобот для слона відіграє більшу роль чим рука для людини. адже ним він дихає,харчується,виражає свої емоції,пересуває тяжкі предмети. під час небезпеки слон ховаж свій хобот згортуючи його. тому що втрата хобота загрожує тварині гибеллю. відомо два види слона африканський та індіський. слони живуть невеликими . якщо член сім"ї потрапляє у халепу,то інший обов"язково визволить його, навіть якщо це буде заргожувати йому життю.
загалом слони дуже розумні та добрі тварини-велетні.
Популярные вопросы