поетична розповідь про дитинство за повістю "гуси-лебеді летять":
дитинство - найчарівніша пора. з цим погоджується і м. стельмах у творі "гуси-лебеді летять". у цьому тексті автор ділиться найсокровеннішим - розповіддю про власне дитинство, стосунки з однолітками, цікаві історії з дорослими. він з особливою теплотою згадує своїх рідних людей та ті зовсім не безтурботні, проте щасливі дні.
дитинство письменника проходило у 20-х роках минулого століття. було все: нестатки, голод, холод. але було й чимало світлих та прекрасних митей. михайлик розповідав про себе сам, був жвавою та допливою дитинкою. хлопчик з особливою шаною ставився до природи та навколишнього світу, розумів його. можливо, і я колись складу поетичну розповідь про своє дитинство.
Спасибо
Ответ дал: Гость
опинитися просто неба (переведите на это выражение, и я вам скажу наречие – если это очутиться под открытым небом, значит: без жилья, на улице, в переносном значении – без работы, без средств к существованию) ,намокнути до останьої нитки (полностью) ,кинутися з усіх ніг ( швидко ) ,не мати кінця-краю(нескінченно, безмежно) ,йти як не своїми ногами (неуверенно, пассивно),спати без задніх ніг (недвижимо) ,жити на широку ногу (багато)
Популярные вопросы