Давно вже немає славетної запорозької січі. відшуміли козацькі битви, загинули мужні герої. але пам’ять про ці часи не вмерла. вона живе в народній творчості, у творах письменників і поетів.у вірші андрій малишка «гомін, гомін по діброві» розповідається про героїчну битву під жовтими під командуванням гетьмана богдана хмельницького: …б’ють гармати за горою, коні мчать на жовті води. глянь, богдане, квітка в’яне, дай-но січі, дай-но грому! діброва та поле зберігають пам’ять про ці події: гомін, гомін по діброві, а над полем все заграви… цей вірш нагадує народну пісню. це бойовий марш на честь козацьких переможців, про яких наш народ ніколи не забуде. існує багато народних творів, у яких згадується славетний богдан хмельницький. тому андрій малишко й розповів нам у вірші про найулюбленішого в народі гетьмана. поет закликає пам’ятати й зберігати історію рідного народу.
Спасибо
Ответ дал: Гость
вчитися - перший обов'язок сучасного школяра. а як вчитися, то це справа самого учня. декотрі вчатся погано і звісно отримують погані відмітки. декотрих навіть сварять за погані оцінки. інші вчаться відмінно і отримують нагороду за старання. я вчуся на достатній рівень, мені вичстачає цього. звісно, завжди я мріяла стати відміннецею, але роки йшли, навантаження збільшувалися, і мрія тихенько згасала. зараз я вважаю, що навчання потрібне саме мені, а не батькам та вчителям ,адже вчуся я для себе, щоб потім йти по життю освідченою людиною. на мою думку потрібно гарно вчитися не тільки для того щоб досягти успіхів у навчанні, а ще й для того щоб досягти успіхів у житті . адже ніякий директор не захоче брати на роботу неосвідчену людину. тому вчитися потрібно і потрібно вчитися гарно. і це не тільки моя думка.
Ответ дал: Гость
як рослина не може рости без коріння, так і людина не може жити без батьківщини.
бог подарував нам україну-щедру землю, ніжну пісню,солов"їнумову. моя україна- це й працьовитий і талановитий народ. ая лише маленька частинка його.
я люблю свою рідну землю. цієїлюбові вчить мене т. г. шевченко, безсмертний кобзар. за свою синівську любов шевченко платив довгими роками заслання,поневірянням на чужині, за неї готовий був "душу погубити".
отже,любити україну ми повинні завжди: і в щасливі дні, і в години нещасть.
Популярные вопросы