Розповідь про процес праці людини яка робить піццу

Наша матуся – найкраща господиня. вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. ми з сестрою інколи їй ємо, але керує процесом приготування завжди мати. але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром.напередодні ми спостерегли, як швидко й вправно готує мати. тож ми були впевнені, що це не така вже й важка наука. на практиці все виявилося інакше.просіявши борошно, ми взялися замішувати тісто. передовсім ми ретельно просіяли борошно та уважно перечитали рецепт. згідно із ним треба було перемішати борошно з яєчним білком, кефіром та цукром. яка тонка, виявляється, робота відмірювання точної ваги інгредієнтів! нам весь час доводилося додавати то кефіру, то борошна для необхідної консистенції. але ж у матері цей етап займав, мабуть, кілька хвилин.врешті-решт нам вдалося підготувати тісто і ми почали випікання. невеличкими порціями ми наливали тісто на пательню, яку ми попередньо змастили олією. щоб тонко й рівномірно розлити рідину на пательню млинців, що й соромно подавати. але трохи набивши руку, ми випекли гору млинчиків. найлегше залишилося на останок. ми підсолодили сир та загорнули його у млинці. подавали ми їх на святковій тарелі з медом та варенням. мати була в захваті від нашої витівки. але вона й досі не знає, скільки яєчок ми розбили марно, яких зусиль нам коштувало прибрати кухню після наших кулінарних експериментів!

    - здраствуй, бі - заговорив з білочкою фросею зайчик

    - привіт,приві- відповіла вона йому.

    - я таке бачив,таке - з метушнею промовив зайчик

    - що таке? ?

    - я бачив мандрівку кленового

    - а хіба це цікаво? ? - запитала білочку,крутячи своїм пухнастим хвостиком

      -ще й тільки іду я в лісі,бачу клен росте,старий,старий. відірвався від нього листочок. ось і клен попрохав мене щоб я прослідкував куди він полетить. біжу,біжу за ним,а він сів прямо в озеро! якось я вже би пішов додому,але все ж таки кле я колоду, і хутчіш за листочком! а він бач який хитрий,в нору до тітки соні заліз. а вона як раз спала! не хотілось меня її будити, але ятихенько узяв гілочку і дістав листка! думав усе,спіймав і зараз віднесу кленові,а він нахаба щей дуж побіг від мене! уже дивлюсь в лапках лисиці,як я тоді перелякався,але лисиця шмургнула його на землю,вже мала мене їсти,а я його зловил все ж таки і побіг до старого

- який ти бач яка мандрівка в листка вийшла! - відповіла білочка. 

 

сину мій, бережи хліб, бо він святий!

доню, принеси мені шматок хліба!