Розповідь про процес праці людини яка робить піццу

Наша матуся – найкраща господиня. вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. ми з сестрою інколи їй ємо, але керує процесом приготування завжди мати. але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром.напередодні ми спостерегли, як швидко й вправно готує мати. тож ми були впевнені, що це не така вже й важка наука. на практиці все виявилося інакше.просіявши борошно, ми взялися замішувати тісто. передовсім ми ретельно просіяли борошно та уважно перечитали рецепт. згідно із ним треба було перемішати борошно з яєчним білком, кефіром та цукром. яка тонка, виявляється, робота відмірювання точної ваги інгредієнтів! нам весь час доводилося додавати то кефіру, то борошна для необхідної консистенції. але ж у матері цей етап займав, мабуть, кілька хвилин.врешті-решт нам вдалося підготувати тісто і ми почали випікання. невеличкими порціями ми наливали тісто на пательню, яку ми попередньо змастили олією. щоб тонко й рівномірно розлити рідину на пательню млинців, що й соромно подавати. але трохи набивши руку, ми випекли гору млинчиків. найлегше залишилося на останок. ми підсолодили сир та загорнули його у млинці. подавали ми їх на святковій тарелі з медом та варенням. мати була в захваті від нашої витівки. але вона й досі не знає, скільки яєчок ми розбили марно, яких зусиль нам коштувало прибрати кухню після наших кулінарних експериментів!

    весна чи осінь - ці дві пори однаково заворожують нашу свідомість. адже тільки зараз ми можемо побачити журавлинні ключі. що в них такого заворожуючого? та, насправді коли ми дивимося в небо, відчувається справжнє життя.

    коли вони прилітають до нас, птахи зрозуміти, що прийшла ! пора кохання, пора свят, прокидання усього живого.

  журавлинний ключ символізує щось безкінечне, щось вічне. те до чого тягнеться душа, від чого щімить серце. хочеться закричати, піднятися в небо, полетіти разом, побачити усю красу весняного світу.