Твір про вчинок вашого товариша(сусіда, знайомого),який вам запам'ятався(не обов'язково добрий)

Якось у нашій школі була екскурсія . ми їздили до запоріжжя. я їхав не один , а з моїм найкращим другом - сергійком . він був дуже добрий завжди по відносинам до мене . коли ми йшли до вокзалу , щоб вже поїхати до дому - київу, сергійко побачив маленького кошеня. те кошеня було на вигляд - дуже жалісне і самотнє . мій друг виявився справжнім героєм . сергійко взяв його і підніс його до нашої вчительки - олени іванівні. він все їй пояснив , вчителька дозволила взяти кошеня додому. згодом сергійко та барсик ( так він назвав його) разом гралися , бавилися і т.д. мені цей вчинок запам"ятався назавжди і буде зі мною .

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

//