Це було дуже-дуже давно. так давно, що мовна країна була лише одним містом, де жили букви. у ті далекі часи голосні букви трималися купки. а приголосні ходили по місту і байдикували. але за кілька днів байдикувати їм набридло. вирішили вони одна з іншою потоваришувати, поговорити. літера п зустріла букву л. --п! --л! так само с і в спробували поговорити: --с! --в! нецікаві розмови виходять. не знали приголосні, як між собою зрозумітися. аж тут прислухались. голосні між собою сперечались: --у! --і! --е! та так вже голосно, що всі знудьговані приголосні побігли дивитися. а та о змагалися в спритності. а решта їх підбадьорювали. п і л стали біля и з двох боків. всі закричали разом, і вийшло слово пил! с та в пішли до фінішу. с привітала о з перемогою: --со! в підбадьорила а: --ва! а так як вони були поруч, вийшла сова? з того часу приголосні букви зрозуміли, що з голосними поруч жити цікавіше. можна склади і навіть слова утворювати. і розмовляти так краще.
Спасибо
Ответ дал: Гость
я дуже полюбляю видпочываты биля рички.ще бильше биля днипра.як шурхотить ця чудова ричка,яка вона гарна.а яки краэвиди! за це я дуже полюбляю наш кыив.(пиши правильно у себя
Ответ дал: Гость
одного сонячного дня з під землі з^явився малесенький росточок.обережно він розгорнув свої перші листочки і простягнув їх до сонця.все навкруги здавалося йому чудовим.випустив він ще декілька листочків,а потім декілька гілочок і незабаром перетворився у маленьке деревце. йому так рости і грітися на сонечку.
але раптом все навкруги стало темним, налетів страшенний вітер. без жодного жалю гнув і ламав він слабеньке деревце,зривючи з нього молоді листочки.деревце не витримало і впало на землю.йому здавалося,що більше ніколи не побачить воно сонця,не розправить свої гілки.аж тут виглянуло сонечко,ласкаво пригріло зламане деревце.і деревце відчуло нові сили,нове бажання жити.воно піднялось і росло далі.його стовбур ставв трошки кривим ,але це не завадило йому перетворитися у сильне дерево,якому вже не страшні вітри.
Популярные вопросы