Уцей час у місті упсалі було собі двоє студентів. одного звали щасливець, бо йому завжди таланило, а другого — невдаха, бо йому ні в чому не велося. щасливець мешкав у маленькій кімнатці на горищі і, хоч був бідний, ніколи не втрачав доброго гумору. того дня, як ворон батакі попав у «сірчану кухню», щасливець мав іти здавати свого останнього екзамена. вранці він устав і подумав, як усе добре складається. друзі та вчителі його люблять, скоро він скінчить університет, дістане добру посаду. навіть дивно, що йому так щастить. студент поснідав, відчинив вікно і сів до столу ще раз дещо повторити. «власне, мені можна було б уже й не заглядати в книжку, — міркував він,— адже я все знаю. та нехай помучуся востаннє, щоб сумління було чисте».
Спасибо
Ответ дал: Гость
одна з найулюбленіших моїх квіток - ромашка.
в неї довге гнучке стебельце, велика голівка. її жовта серединка дуже пахуча. а великі видовженні білі пелюстки захищають це пахуче денце.
коли сутеніє або збирається дощ, пелюстки в кульку. та коли виходить сонечко, вони знов відкривають жовте око. і голівонька повертається до світла і тепла.
Популярные вопросы