Одяглися люди в шуби, натопили тепло груби. білки гріються в дуплі, миші в норах у землі. сплять ведмеді в теплих лігвах, сосни в інею застигли. і під кригою на дні сплять у річці окуні. а під снігом в підземеллі, в земляній м’якій постелі, де немає світла дня, причаїлося зерня. там не холодно зернинці — спить вона, мов на перинці, й тихо снить хороші сни про веселі дні весни.
Спасибо
Ответ дал: Гость
без мови народу неіснувало ідна мова,це як рідний край.без мови багато чого б ми не змогли
Ответ дал: Гость
в народі кажуть : "зустрічають за одежиною, проводжують за розумом".
людина-це не одяг, який сьогодні вкрашений коштовностями, а наступного дня може стати одягом жебрака. ні, людина - це душа. і її ми відкриваємо у наших вчинках. на хоробрість вказують не зброя чи обладунки лицаря, а здатність забути про власну безпеку заради ближнього. на милосердя, любов та людяність - бажання поділитися з немічним чи потребуючим .
лише наша поведінка розкриває нашу душу для інших. ніби дзеркало вона вказує на всі недоліки чи гарні риси.
Популярные вопросы