Мелашка лаврін стояв під вербою недалечка од дівчини й дивився на неї. сонце грало на червоному намисті, на рум'яних щоках. дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. на чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк. лаврін лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи — все подихало молодою парубочою красою. він був схожий з виду на матір.
Спасибо
Ответ дал: Гость
природу, потому что её надо понимать и читать дольше как книгу, в которой много загадок.
Популярные вопросы