Коли Ігор Калинець 1973 року опинився у таборі на Північному Уралі, він і в таких важких умовах продовжував писати вірші. І не тільки для себе (для дорослих), але й для дітей.
“Моя дочка, – як розповідав згодом письменник, – закінчувала саме другу клясу. І мені (з туги також) хотілося щось і від себе вкласти в душу маленької школярки. Хотілося й собі бути причетним до її виховання, до формування і світогляду, і смаків”.
Найперше були віршики про явища природи, про все прекрасне, що є навколо нас, хотілося, щоб донька подивилася на світ з подивуванням. Так з’явився поетичний цикл “Дивосвіт, або Книжечка для Дзвінки”
Пояснення:
Спасибо
Ответ дал: Гость
тося була спокійна, допитлива і розумна дівчинка, вона завжди ходила "по п"ятам" юрка, їй , коли він розповідав історії, які вигадував на ходу, вона милосердна, тому що хотіла сім"ї дикої качки.
Ответ дал: Гость
людина яка вірить в бога-залишається завжди людиною.коли ти маєш якісь проблеми ти звертаєшся і до бога і він тобі є.як туга на серці ти біжиш то рідних,близьких бо вилити весь бруд що накопичився в тебе на душі.чесна людина завжди цінилася во всі віки і во всі століття.ніколи не роби щось за віддачу бо віддачі ніколи не получиш.роби все від щирого серця тоді ти будеш нагородження людьми і богом .роби добро не чекаючи віддачі
Популярные вопросы