лиха зима сховається,а сонечко прогляне,сніжок води злякається,тихенько тануть стане, - і здалеку бистреньковона до нас прибуде,кому-кому любесенько,а дітям більше буде.
Ответ дал: Гость
рассказ е. носова "белый гусь" мне понравился, хотя о таких произведениях нельзя говорить однозначно, ведь они не просто нравятся, а волнуют и трогают душу. главный герой рассказа — белый гусь. он был красивый: "тугие перья одно к другому так ладно пригнаны, что казалось, будто гусь высечен из глыбы рафинада". ходил гусь всегда важно и степенно и считал себя самым главным в деревне. его называли адмиралом: "все у него было адмиральское: и выправка, и тон, каким он разговаривал с прочими деревенскими гусями". белому гусю самому пришлось воспитывать гусят, потому что их мать погибла под колесами автомобиля. более внимательного и заботливого отца сложно представить. он никого не подпускал близко к своим гусятам. оберегая своих детей, белый гусь прогонял других птиц, шипел на людей, погнался даже за бычком и выгнал его с луга. однажды, когда гуси были на лугу, неожиданно полил холодный ливень. все гуси легли на траву, а под ними спрятались маленькие гусята. косой холодный ливень перешел в град, и гуси не выдержали и побежали прятаться в кусты лозняка. оставленные взъерошенные гусята жалобно кричали вслед своим родителям и падали в траву под ударами града. один белый гусь сидел не шелохнувшись, иногда вздрагивая от безжалостных ледяных ударов. дождь закончился, но на середине луга неподвижно лежала белая птица, по ее клюву текла струйка крови, а из-под сильных крыльев выбирались дети. белый гусь погиб, но спас своих гусят, оставшись до конца храбрым и стойким. мне жаль, что белый гусь погиб. я восхищаюсь его самоотверженным подвигом.
Ответ дал: Гость
дорогою ціною твір написаний геніальним письменником михайлом коцюбинським.читаючи данний твір,ви зрозумієте наскільки в минулому (хоча зараз теж) була дорога воля.ще ви зрозумієте що таке справжнє кохання,як воно виявляється,як відчувається.
Ответ дал: Гость
книга - мій вірний друг і порадник книга — це скарбниця знань, яка містить духовні надбання багатьох попередніх поколінь. у моєму житті книга завжди посідала важливе місце. я пам'ятаю враження раннього дитинства, коли я познайомився зі своїми першими книжками — українськими казками — які мені читала мама. згодом, навчившись читати, я відкрив для себе захоплюючий та дивовижний світ, який дарують нам книги. які це прекрасні відчуття — розгорнувши милі сторінки, поринути у світ, який створив письменник своєю майстерністю, слідкувати за життям улюблених персонажів, вболіваючи за них та майже зливаючись з ними. книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. (і. франко)
Популярные вопросы