Якось наталка та іванка пішли до лісу з мишком.вони трошки пройшлись и зупинились біля великго та кримезного дубу.іванка почала розкладати речі для відпочинку та як раптом помітила соловейка з переломаним крилом.вона сказала друзям: -давайте йому ! а наталка відповідає: -ні,ні,немає мені що робити! я краще вже піду звітси! а іванка з мишком взяли пташечку до себе та через місяць вона одужала!
Спасибо
Ответ дал: Гость
одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.
Ответ дал: Гость
1.кінь остапа
"кінь під ним гарячий, вороний, той, що у пана лишився на стайні"
2.зовнішність остапа:
" і міцного, з чорними очима, орлячим носом і темним молодим вусом на засмаленому обличчі"
3.почуття остапа, яке охопило його на чужій землі:
"дивне почуття обхопило остапові груди: замість радості - сильне почуття обурення стрепенуло його істоту. в один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї, і, твердо упираючись ногами в нову, не панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки."
Популярные вопросы