Напишіть, будь-ласка, твір-мініатюру опис парку мрії

У  1969  році, проголошеному за  рішенням юнеско роком і.котляревського, з  нагоди 200-річного ювілею поета за  акварельним ескізом т.г. шевченка було відновлено меморіальний комплекс  — садибу і.п. котляревського. затишний меморіальний комплекс у  самому серці стародавньої полтави складається з  батьківської хати поета, повітки, комори та  колодязя-журавля. при вході до  будинку  — погруддя і.п.котляревського роботи народної художниці україни галини кальченко (1971).будинок поета  — типове українське помешкання xviii  — поч. xix століть. будівля містить п’ять невеличких покоїв: робочий кабінет письменника, вітальню, опочивальню, світлицю та  кухню. за  робочим столом завжди привітної садиби творилися «енеїда», п’єси «наталка полтавка», «москаль-чарівник». вздовж кабінету господаря та  вітальні під самою стелею  — автентичний сволок, на  якому кирилицею вирізьблено: «создася дом сей во  имя отца и  святого духа. аминь. року 1705  месяца августа 1».за  сучасників і.п. котляревського максимально точно відновлений інтер’єр будинку, де  зберігаються меморіальні речі, нагороди письменника, рукописні сторінки творів, а  також предмети дворянського побуту поч. xix століття.музейною установою за  домовленістю улаштовуються сюжетно-тематичні екскурсії «в гостях на  івановій горі»: театралізована вистава за  участю івана котляревського, його літературних персонажів з  пригощанням полтавськими галушками.на  території колишнього міського цвинтаря, обабіч кобеляцького чумацького шляху (нині  — вул. фрунзе)  — могила поета 1838  року (парк ім.  і. котляревського). могила поета, його садиба на  соборному майдані занесені до  державного реєстру нерухомих пам’яток україни в  статусі пам’ятки національного значення.

здається, що образ борулі комічний, але насправді його маніакальна жага до дворянства ледь не згубила все його життя. він гарний батько, товариш та чоловік. але майже втратив друзів та трохи не згубив життя своїх дітей, викинув ледь не всі гроші на вітер.

"і сміх, і гріх",- кажуть у народі. це саме така ситуація. людина, яка жила на своєму місці і дуже не непогано, через гордість та свою обмеженість ледь не втратила все. заради дворянства він знущався над собою та своїми близькими, не бачачи того, що робить. борулю засліпила гордість та бажання доказати іншим, що він вищий за більшість. а це вже не комедія, це вималювався трагічний образ людини, пошитої в дурні своєю пихатість та нечесністю тих, хто бажає заробити за рахунок інших.