Як ти розумієшь слова кнзя святослава: так не посоромимо землі руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертві не знають ганьби.

На мою думку слова князя святослава означають , що ми будемо битися за свою землю до останньої краплі крові і ві за неї життя для того , щоб   майбутні покоління про нас пам"ятали

На мою думку, людина має бути хитрою в міру (як і все решта у світі). і використовувати цю якість лише тоді, коли вона дійсно необхідна: у випадку виникнення загрози життю та/або здоров'ю тощо. а от бути хитрим заради того, щоб отримувати користь не варто. взагалі, наш мозок влаштований таким чином, що людина може "загратися" і не помітити, як бреше сама собі і вірить у цю брехню. а все тому, що ми надзвичайно хитрі. за хитрощів люди до крадіжок та шахрайства, наприклад.  за це, до речі, передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.  тож будьте вкрай застережливі з цим! якщо ви відчуваєте, що ви надто хитрі - йдіть на курси акторської майстерності, або до театрального вузу і там розкрийте свій талант перевтілення на повну. щодо спілкування з хитрими людьми - намагайтеся якомога менше часу витрачати на таких осіб. просто пам'ятайте, що середовище прямо впливає на формування свідомості.

новела - невеликий за обсягом прозовий твір про певну незвичайну подію з життя головного героя з несподіваним фіналом. для жанру новели властиві: лаконізм, напруженість сюжету, яскраві художні деталі. у новелі здебільшого мінімальна кількість персонажів, однолінійний сюжет, увага автора звернена на внутрішній стан героїв, їхні переживання, настрої.

сатира - це різке висміювання і засудження негативних явищ у суспільному житті, певних серйозних вад у людському характері. сатира може бути представлена у різних жанрів художніх творах. виникла ще в усній народній творчості, як і гумор.

персонофікация - це особливий вид метафори, коли неі людські якощі. це своєрідне "олюднення" природи, навколишнього світу.

пафос твору - всі ті високі почуття, натхнення, душевне піднесення, викликані певною подією, явищем, ідеєю. вони (емоції) продиктовані, по суті, внутрішніми переконаннями і станом самого автора. у пафосі емоційна напруга й думка єдине гармонійне ціле і становлять душу художнього твору.

: лаконізм - це стислість викладу ; однолінійний - нерозгалужений.