Таємниця козацької шаблі». По горизонталі:
2. Останній,
хто залишився
під час Берестецької битви.
5. У якому місті, на думку
пані Руснак, має побувати
кожен порядний українець?
По вертикалі:
1. Споруда, призначена для
кругової оборони.
3. Холодна зброя; козацька
реліквія.
4. Полковник-запорожець, про
якого розказував Антипко.​

"п'ятнадцятирiчний капiтан" є одним з найзахопливіших творів жюля верна. у цьому пригодницькому романі поступово розкривається характер діка сенда, п’ятнадцятирічного хлопчика, який зміг подолати труднощі, показавши найкращі людські риси - рішучість, мужність,   розумність, відповідальність.  дік виріс сиротою, але не озлобився на світ, а, навпаки, прагнув досягти своєї мети. він мріяв про море і далекі подорожі до невідомих країн. одного дня йому пощастило: діка побачив судновласник містер уелдон, вразився кмітливістю та недитячою серйозністю хлопчика і згодом запропонував йому стати матросом на його судні ”пілігрим”. дік ще не знав, що на нього чекає безліч випробувань у відкритому морі та африканських джунглях. коли капітан та екіпаж корабля фатально загинули, хлопець приймає відповідальне рішення: замінити гуля і завершити мандрівку. підступний работорговець негору збиває п'ятнадцятирічного капітана з курсу і вони до африки. дік сенд виявив себе рішучим і відповідальним. навіть після крушіння шхуни він залишався капітаном, від його рішень залежали життя людей. потім, вже на острові, дік зрозумів, що серед команди був зрадник, після чого вони у полон. але хлопець стійко долає всі перешкоди і рятує своїх друзів від работорговців, завдяки своїй сміливості та рішучості. незважаючи на свій молодий вік, п’ятнадцятирічний дік – це дуже доросла людина, здатна брати на себе відповідальність не тільки за свої вчинки, а й за інших людей. він - справжній герой, бо дік сенд був готовий пожертвувати собою заради того, щоб виручити екіпаж з біди. такі риси характеру дуже цінуються во всі часи.

1.сподівання настусі на свободу:

"вона не надіялася ніколи, що буде мати нагоду в чотири очі говорити з могутнім падишахом і може випросити у нього свобідний поворот до рідного краю. чула всіми нервами, що ся молода людина здібна до благородних учинків."

2.сміливість і відвертість насті до султана:

"не тульки палати, йле й уся твоя земля - від тихого дунаю до базри і багдаду, і до кам'яних могил фараонів, і по найдальші стійки твоїх військ і у пустинях. і не тульки земля, але й води, по котрих бушують розбишацькі судна."

3.відчуття настусі:

"вона жіночим інстинктом відчула, що доволі глибоко загнала йому в нутро солодку, але затроєну стрілу першого враження симпатії і любові. і відчувала, що він зараз спробує виривати з серця ту стрі"

4.схожість насті до матері сулеймана:

"він ще не зустрічав у своїм житті жінки, котра бульше пригадувала б йому матір, ніж ся невольниця. вже був певний, що вано й тільки вона потрапить виступати нього так само лагідно й так само твердо, як його мати, котра одинока говорила йому одверто правду в очі, коли стрілив якогось бика без пороху."

вірш написаний 1919р.

жанр: сонет, філософська лірика

тема: любов до природи й людини, всього живого і красивого.

ідея: автор показує радість життя та його неповторність.

основна думка: треба пройти догий шлях щоб зрозуміти та відкрити для себе "солодкий світ".

жудожні засоби:

-епітети

-метафори

-порівняння

як і решта неокласиків, рильський безпосередньо своєю творчістю не реагував на політичні події і протягом 1920-х років цілковито ізолювався від радянської дійсності, лише подеколи в одвертій формі (наприклад, у вірші «на світі є співучий лянґедок») чи у вигляді іронічних «відступів» (як у «чумаках» чи поемі «сашко») виявляв обурення проти ідейно-політичної та літературної атмосфери, що панувала тоді (зокрема, у статті «моя апологія, альбо самооборона», «більшовик», київ, ч.216, 23 вересня 1923). така поведінка поета викликала гострі напади офіційної критики, що врешті закінчилося арештом нквс у 1931, після чого він майже рік просидів у лук'янівській тюрмі. після ув'язнення остап вишня забрав його до себе в харків на кілька днів у гості. його товариші-неокласики м. драй-хмара, п. филипович, м. зеров були репресовані й загинули в концтаборах.

після ув'язнення, з 1931 року творчість рильського зазнає змін, і в збірці «знак терезів» (1932) проголосив активне сприйняття радянської дійсності, завдяки чому він єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору і був зарахований до числа офіційних радянських поетів. його творчість поділилась на два річища  — офіційне та ліричне, в останньому йому вдавалося створити незалежні від політики, суто мистецькі твори, які пережили його.