Складіть і розіграйте діалог між двома дев'ятикласницями, які вирішують, кого з успішних людей запросити на зустріч зі школярами. Одна дівчина пропо нує організувати спілкування зі знамени тим артистом, бо саме цю професію мріє опанувати в майбутньому, інша — відо мого спортсмена - переможця олімпіа ди, бо він зможе розповісти про причини й передумови своїх успіхів. Розмова від бувається на класних зборах. (7-8 реплик вид кожного )

                                крига на одрі 

в цьому році зима 

не вігадала білої свити. 

часом вже й приміряла, 

та хтось її заразу крав. 

пощукала,  

що ж робити? - 

будувала в старій 

із торішніх зів'ялих трав.як коли лютувала,стелила рядно ожеледиць.сперечалася з морем,несла сум'яття вітрів.все збиралась на силі.та не встигла огледіться,як проснулись дереваі на одрі лід потемнів.крига буйно ломиласьу відкриті двері протоки.лід кришився, б'ючисьоб каміння і нарешті по одрі –темній, широкій –на останній крижинісамотня чайка пливе.- ти куди ж розігналась? чи, бува, не до самого моря? чайки держаться гурту,а ти відпливаєш одна.а крижина тонка,а крижина майже ну, а що, як їїрозмиє вода весняна? ну, а що, коли їйта удержать тебе несила? затріщить і віпіде вода - дивна людино! я ж маю крила.нащо крилатим ґрунт під ногами?

                            крила  а й правда, крилатим ґрунту не треба.землі немає, то буде небо.немає поля, то буде воля.немає пари, то будуть хмари.в цьому, напевно, правда а як же людина? а що ж людина? живе на землі. сама не літає.а крила має. а крила має! вони, ті крила, не з пуху-пір"я,а з правди, чесноти і довір"я.у кого - з вірності у коханні.у кого - з вічного поривання.у кого - з щирості до роботи.у кого - з щедрості на турботи.у кого - з пісні, або з надії,або з поезії, або з мрії.людина нібито не літаєа крила має. а крила має!

я схвалюю вчинок снігової баби,так як вона іла   бідне щеня і захотіла його зігріти.тому вона ожила загорнула песика в кожух і зігріла.господиня щеняти вчинила дуже жорстоко.так вона захистила песика.

одного разу йшов ведмідь

до друга - зайця хитрого.

він думав, як той чай наллє

а вийшло - чорта лисого!

зайцю тому було шкода

і чаю, й часу вільного.

він зачинив свої вікна,

щоб не зустріть голодного.

мораль тій байки щось проста:

хіба то друг, якщо безжальний. 

ранок настав, теплий, сонячний,

росами вкрилась трава.

ще сплять будинки, і тільки на стріхах

горобці щось щебечуть, покою

покрива ніжним сяйвом всі алеї і парки

навіть ті, що далеко в кінці

він чудовий, цей ранок, він просто прекрасний!

прокидайтесь й побачите всі!