хронологічна таблиця станіслава чернілевського​

одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.

проблема важкої долі жінки-кріпачки, яка вимушена була все своє життя страждати і приховувати   своє материнство.

бентежності озиваючись в наших серцях і вражають нас глибиною і щирістю висловленого в них почуття,своїх думок.

в тяжелое военное время мальчик климко остался сиротой. но он нашел силы не только устроить свою жизнь, но и другим. как взрослый, взял на себя ответственность за учительницу и ее маленькую дочь. ради их спасения от голода он преодолел сотни километров пешком босым, постоянно подвергаясь опасности добрые люди предлагали остаться у них, но климко знал, что йоги ждут, на него надеются. и выполнил свой долг до конца повесть учит добру, отзывчивости, человечности, умению преодолевать жизненные трудности.