Напишіть легенду з елементами детективу про те як Тарас шукав залізні стовпи

контрольну вчора ми писали,

а вчитель гав ловив в журналі -

тому ми швидко так списали.

а на наступний день,

під звук пташиних теревень,

оцінку і дознали.

тепер хоч в воду, хоч з моста

у мене двійка - не спроста!

я ж навіть списував і коми!

у кого? у сусіда толі!

- толян, сусіде, як це так?

мені тут двійка - не п'ятак!

- мій добрий друг, я теж списав

і маю не п'ятірку!

такого ж лебедя - цю двійку!

за це я дякую сказать повинен

цьому кирпатенькому тимі!

- тимко, тимко, як написав?

- так як і всі - усе скатав!

- на скільки?

- краще б не казати!

- у кого встиг?

- у гончаренко каті!

- катрусю, катя, катя, катя!

що сталось? - годі плакать!

- ой, не кажи мені нічого!

тепер з моста, тепер - у воду!

через це "два"! хоча би "три"!

а все у цьому винен ти!

- чому це я? знайшла на кого!

- а списувать знайшли же моду!

от я, дурна, у тебе і списала.

якби ж я знала, якби же

дзвінок тут швидко пролунав

наш клас із класу повтікав.

лиш я сиджу, рука сіпнулась - 

отут-то коло і замкнулось!

* , понесло, понесло. його і справді я вигадала, тільки якщо думаєте, що вчитель зважить на те, що ви не могли такого написати, то просто переробіть все у невіршовий варіант - вам ж не ліньки? *

ця книги мені дуже , тому що у них дуже цікавий сюжет , описані незвичайні пригоди .це історія 11 -річної дівчинки поліанни , яку після смерті батьків забирає на виховання з « почуття боргу » рідна тітка . з атмосфери батьківської любові та глибокої віри в бога дівчинка потрапляє у світ строгих правил і заборон. але вона не сумує і своїм умінням радіти всьому , що трапляється з нею в житті , спочатку дивує , а потім і змінює життя всіх жителів маленького провінційного містечка. ще за життя батько навчив доньку простій грі – вміти радіти всупереч усьому.«юність поліанни » – це продовження повісті , в якій подорослішала полліанна стикається вже з недитячими проблемами. але , тим не менш , наполегливо продовжує грати в радість. у цьому їй є віра бога. вона переконана , що господь ніколи не помиляється і не запізнюється .19кніга дуже хороша , вона вчить добру і оптимізму. полліанна показує своїм прикладом, як можна спритно виходити з важкої ситуації самій і одночасно надавати і підтримку оточуючих. завдяки її легкому характеру десятки , а може бути і сотні людей , що живуть в містечку , знаходять сенс життя , знаходять самих себе і починають другім.soc clip image019назва книги відповідає її змісту . мені дуже полліанна . своєю енергією вона весь час заряджала всіх жителів містечка . а ось міс поллі спочатку мені не дуже , вона нікого не любила. ніхто не міг догодити їй . міс поллі була педантичною особливої ​​з суворим обличчям і суворим поглядом. вона хмурилася при будь-якому непорядок . навіть коли не було ніяких неприємностей , міс поллі не ставала веселіше , привітніше . але коли до міс поллі приїхала полліанна , то міс поллі стала доброю. і вона полюбила дівчинку , хоча раніше вона просто « виконувала свій обов’язок» по відношенню до неї.книга красиво ілюстрована. ілюстрації точно доповнюють текст книги , уявлення про героїв і події даного твору. художник цієї повісті е. в. орлова.книга може навчити : добру , повазі , милосердю , чуйності .ця книга змінила моє ставлення до життя. полліанна своїм прикладом навчила мене жити по-іншому , не так як я жила раніше. навчила мене бачити світ в яскравих фарбах , в іншому сприйнятті .я радила , і буду радити прочитати цю книгу багатьом своїм однокласникам і друзям , тому що ця книга просто дивовижна

коли я була ще зовсім маленька, мій тато взяв мене з собою на риболовлю. я, не довго думаючи, погодилася, адже для мене в цьому віці це було захоплюючою пригодою. коли ми приїхали до берега озера манич, тато став розкладати снасті, а я тим часом стала досліджувати мальовничий берег манич. папа захоплено розкладав вудки, милувався своїми блешнями і особливо не стежив за мною. у воді плавали мальки, які дуже моєму оку.я хотіла зловити одного і посадити в банку, щоб удома випустити в акваріум. підійшовши до самого краю берега, раптом під моїми ногами різко почала обвалюватися земля, і я з несамовитими криками сіла в воду. я не вміла плавати! захлинаючись, я кричала татові: "папа! папа! ! ". папа, почувши мій крик, пірнув за мною. мене все далі і далі від нього несло течією, я захлиналася і з кожною секундою втрачала надію на порятунок. мій батько був хорошим плавцем, і через деякий час наздогнав мене. тим врмени я була вже без свідомості (зі слів мого тата). він дотягнув мене до берега і почав відкачувати. коли я прокинулася, тато грізно сказав, що більше ніколи не візьме мене з собою на риболовлю.

род измени на свой.

тема: розповідь про незабутні події

ідея: освітлення боротьби за волю

художні засоби:

епітети: історики майбутні,холодніх слів

метафора: холодних слів,вільних нив

заклик: мовчи,мовчи.о,тихше!

повтори: мовчи,мовчи

звертання: усторики майбутні