Моє місто твір опис За планом
Місце розташування
Розміри
Вулиці
Центральна частина

прокинувшись від сну, бачу, що всі здорові, у вікно світить ласкаве сонечко. 1 мені легко на душі, я щасливий. бачу неправду, бачу зло — і мені погано, я відчуваю себе нещасливим. якби всі люди на землі оновили б свої душі, стали б справедливими, чуйними — світ став би зовсім іншим. ніхто б нічого не крав, ніхто б нікого не вбивав, тільки правда йшла б попереду, а ми всі йшли б за нею. отоді я був би дуже щасливий. боляче мені, коли бачу бідних дітей та немічних старих людей. я відчуваю себе тоді нещасливим. чи багато чого людині в житті треба, щоб бути щасливою? приголубила бабуся, поцілувала перед сном — і я засинаю, і мені так хороше, відчуваю я себе цілком щасливим.бути щасливою людиною — це значить володіти щастям. а що таке щастя? щастя — це почуття повного задоволення. з цього виходить, що щастя — це стан людини. а, як відомо, стан вічний не буває. значить, повністю і завжди щасливої людини не буває. але ж інодія відчув себе щасливим третього жовтня. у цей день я святкував свій день народження. рано-вранці по телефону мене поздоровив мій куратор. коли прийшов до колежу, то отримав багато поздоровлень і подарунків від однокласників. після колежу поїхав додому, а хата повна гостей. у цей день я отримав три телеграми — мене вітали друзі, які живуть далеко і яких я не бачив кілька років. мене поздоровляли сусіди, і я відчував у цей день той самий стан, назва якому — щастя. може, завтра, через місяць чи через рік все зміниться. але не будемо заглядати далеко вперед.я розповів про почуття щастя на прикладі одного дня. певен, що будь-яка людина гідна щастя. але воно не приходить само по собі, до нього треба вперто йти. кожна людина уявляє його по-різному. але щастя залишається щастям і його вистачить на всіх. так будьмо всі щасливі!

тільки заграло барвами літечко, як юркові знову довелося повернутися до села. здається, він сповна осмислив своє байдуже та пихате ставлення як до природи, так і до людей. щоб випривитися в очах інших дітлахів, батьків, а головне у власних, він старанно виховував у собі почуття любові, злагоди, милосердя. хлопцю це добре вдавалося. товариші пробачили його, вони і не знали яким веселим та люб*язним може бути юрко. 

рассказ е. носова "белый гусь" мне понравился, хотя о таких произведениях нельзя говорить однозначно, ведь они не просто нравятся, а волнуют и трогают душу. главный герой рассказа — белый гусь. он был красивый: "тугие перья одно к другому так ладно пригнаны, что казалось, будто гусь высечен из глыбы рафинада". ходил гусь всегда важно и степенно и считал себя самым главным в деревне. его называли адмиралом: "все у него было адмиральское: и выправка, и тон, каким он разговаривал с прочими деревенскими гусями". белому гусю самому пришлось воспитывать гусят, потому что их мать погибла под колесами автомобиля. более внимательного и заботливого отца сложно представить. он никого не подпускал близко к своим гусятам. оберегая своих детей, белый гусь прогонял других птиц, шипел на людей, погнался даже за бычком и выгнал его с луга. однажды, когда гуси были на лугу, неожиданно полил холодный ливень. все гуси легли на траву, а под ними спрятались маленькие гусята. косой холодный ливень перешел в град, и гуси не выдержали и побежали прятаться в кусты лозняка. оставленные взъерошенные гусята жалобно кричали вслед своим родителям и падали в траву под ударами града. один белый гусь сидел не шелохнувшись, иногда вздрагивая от безжалостных ледяных ударов. дождь закончился, но на середине луга неподвижно лежала белая птица, по ее клюву текла струйка крови, а из-под сильных крыльев выбирались дети. белый гусь погиб, но спас своих гусят, оставшись до конца храбрым и стойким. мне жаль, что белый гусь погиб. я восхищаюсь его самоотверженным подвигом. 

це   стосується   самої   сосонки що   треба   бути   вдячним   за   те , якою   ти   є