мені дуже новела "лось". після прочитання її я глибоко задумалася. про те як ми люди відносимося до природи. до того що оточує нас. хлопчики з новели чинили правильно . мене вражає їх сміливість і благородність, коли вони ризикуючи своїм життям "зрадливу" кригу, незлякалися погроз браконьєра дядьки шпичака , а "подалися в заповідник,щоб заявити охороні" .в той час мене охоплює жах коли я думаю про таких людей як дядько шпичак. я підтримую авторський осуд зажерливості, жортокості шпичака відчутний у його поведінці . діти рятували лося , а він "присівши в виїмку" , насміхався над ними , а потім "шпичак обійшов навколо вбитого звіра й носком ткнув його між роги . я з призирством ставлюся до цього браконьєра , до його трусості коли він злякався за те що діти пішли заявляти охороні "його наче щось тіпануло, коли він зрозумів, що доведеться відповідати за вчинений злочин". отже, ставлення людини до природи - це мірило людської моралі . справжня любов до рідної землі повинна бути не вища споглядальної а й дійовою, спрямовоною на захист і примноження багатства рідного краю.
Ответ дал: Гость
1.прокльони баби марусини за вирвану сашком моркву
2. зустріч із левом біля десни
3. перші сашкові відвідани школи
Ответ дал: Гость
маленька праця краще за велике безділля.кожному хочется нічого не робити,просто сидіти за компьютером чи гуляти на вулиці,але життя йде.краще зробити маленьку роботу чим просто сидіти без діла.наприклад якщо побачите на вулиці бабцю з тяжкою сумкою їй можна ,і добро добром повернется.навіть саме маленьке діло не залишится не поміченим.
Популярные вопросы