Як ви розумієте життєву позицію Степана Радченка? Що в ній вам зрозуміле і сприйнятне і що ви в ній піддаєте сумніву і заперечуєте? Свою відповідь обгрунтуйте знанням тексту твору (роман В. Підмогильного «Місто»). *

одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.

друже в! тер з в! трячком

вертить в! н його вовчком.

без в! тра сумно в! трячку,

бо хоче в! н почати гру. 

7.б

8.г

9.а

10.стіл застелили скатертиною із полотна

11.арку прикрашав вінок, сплетений із зеленого листя.

пісні здавнини,передавались з покоління,в покоління.з першого погляду це всього лиш пісня,але який велий вміст є вній! скільки там історії.і скільки вони живуть,таке враження що вони безсмерті,вічно існують.іменно піснями люди передавали нащадкам свої почуття,своє життя,їхні закони.є багато надзвичайно хороших пісень,в яких є автори,є звичайні складені народом.звичайно українська пісня є дуже важлива для нас,навіть завдяки пісням ми можемо дізнатись які в ниших нащадків були,обряди,традиції,закони,і яке загалом життя.з піснею і робота швидше йде,і веселіше,і приємніше працювати.на світі мабуть і немає людини якаб нелюбила пісню.