Аналіз оповідання Марка Вовчка «Козачка»

«Козачка» — соціально-проблемне оповідання української письменниці Марко Вовчок про трагічну долю закріпачених селян. Належить до критичного реалізму. «Козачка» увійшла до першої збірки «Народних оповідань» разом з іншими короткими творами «Сестра», «Чумак», «Одарка», «Сон», «Панська воля», «Викуп» тощо. Оповідання вийшло друком у 1857 році.

Объяснение:

  образ татьяни ларіної в романі "євгеній онєгін "змальований пушкіним з великою сердечністю та теплом . спочатку ми зустрічаємося з татьяною - провінційною дівчиною , потім - з вищого світу .для цього образу характерні жіночість , скромність . татьяна близька природі , простому народу , навіть назвав пушкін своєю героїню не випадково татьяною . він підкреслює її незвичайність : печальна, дика , мовчазна, неначе сарна . татьяна зростає самотньою , вона зажди замислена .

    приїзд онєгіна перевернув життя татьяни , він не схожий на інших , незвичайний , тому у серці героїні зароджується кохання . щаслива і нещасна у своєму коханні . її кохання зливається з поетичним зображенням природи і все це сприймається , як саме життя . це улюблений образ пушкіна .він підкреслює моя душа , татьяно друже мій татьяно .

  образ татьяни ларіної -це образ ідеальний і , разом з тим , живий ,реалістичний образ російської жінки   , ніжної , тонкої , милої.

  ось нарешті настало літо. саме тоді хочеться покупатися в морі, щось на пі так було з однією дівчинкою мариною. одного спекотного дня, коли безжаліснопекло сонце дівчинка прогулювалась берегом моря і збирала різні красиві камінці і ракушки. але як не втриматися від того, щоб намалювати якийсь малюнок. і дівчинка присівши, почала возити пальчиком по піску та намалювала мене,хлопчика-фігурку. намалювавши його марина радісно побіжала додому, бо вже почало сутеніти. наступного дня дівчинці закортіло знову пійти до моря, подивитися як там я. як вона здивувалася, коли побачила, що я зник й до самой води виднілися якісь маленькі сліди мізерної фігурки. тоді вночі, коли я ще був намальований на березі, меністало дуже нудно і я захотів подивитися що там робиться насправді на світі. тут мене   почали омивати теплі хвилі, що від цього тепла я враз відчув як я оживаю і встаю на ноги. я підвівся і захотів вже рушити, як велика хвиля накинулася на мене і потягла мене у море. коли вона мене затягувала я встигнув вхопитися за якусь ракушку, але хвиля була сильнішою і продовжувала затягувати мене і ракушку за яку я тримався. і тут я потрапиши вже у море, відчув як я тону. але ракушка стала мені в пригоді. я умостився у її дно і чекав, що буде далі. а мене все уносило далі і далі я знав, що врятуюсь тільки тоді, коли якась людина повторить мої обраси на малюнку і тоді я зможу пересилитися в інше тіло. одного дня коли я все плив, настала велика буря. я зрозумів, що зараз мене накроє хвилею та затопить мене. але тут, немов би зрозумівши моє попередження одна дівчинка на ім*я ганнуся, їхавши додому зі школи, повторила мої обриси, намалювавши мене на вікні трамваю. і тоді я квапливо пересилився на той малюнок, залишивши ту страшну бурю тільки у своїх спогадах, як старшну пригоди. тут же я познайомився зі