»Списана життєпись» Остапа (М. Коцюбинський. «Дорогою ціною»):
а) у мемуарах;
б) у щоденнику;
в) на тілі;
г) у відеосюжеті.

дыти повинны поважати свою едину та найрыднышу - матыр. адже саме вона дала им життя. не можна зневажати матыр, вона у кожного тыльки одна. ы саме вона ростила дытей ы прагнула, щоб вони були у неи найкращими.

пропоную прочитати твір "дорогою ціною " він не злишить осторонь тих , хто полюбяє цікавитись подіями минулого та романами . твір розповідає історію двох закоханих , які долали перешколи для того , щоб бути разом . тому раджу цей захопюючий твір м. коцюбинського абсолютно всім !

тема: розповідь про незабутні події

ідея: освітлення боротьби за волю

художні засоби:

епітети: історики майбутні,холодніх слів

метафора: холодних слів,вільних нив

заклик: мовчи,мовчи.о,тихше!

повтори: мовчи,мовчи

звертання: усторики майбутні

кутаються у хмари сині карпати. про щось весело гомонять гірські потічки, а стрункі смереки слухають тиху зажуру вітру. підгір’ мальовничий куточок україни, тут 27 серпня 1856 року народився іван франко в селі нагуєвичі на дрогобиччині в заможній сім’ї коваля яця франка.  батько вмів кувать плуги, пі молот слухався його долонь, cин ловив отецьке кожне слово в тісній кузні, де не гас вогонь. говорив коваль про кривду люту, про життя нестерпне бідняка. і несла та мова часто чута гнів у серце юного франка. скільки він у кузні перемріяв, скільки він снаги набрався там, щоб за горе мстити лиходіям, вказувати правду трударям!   у цьому селі проминуло дитинство івана франка, тут він часто бував, коли навчався у дрогобичі і львові, сюди приїжджав зі своєю сім'єю, тут знайшов притулок після другого арешту.    і франко закінчив дрогобицьку гімназію в старших класах якої вже почав займатися літературною творчістю. дебютував у львівському студентському журналі „друг” у 1874р.  мужнів, загартовувався і.франко, навчаючись у львівському університеті. з під його пера виходять такі вірші: „гімн”, „каменярі” , „товаришам з тюрми”, що звучали як дзвін на спалах, кликали до боротьби „за поступ, щастя й волю”. такого сильного революційного голосу після смерті т.шевченка україна ще не чула.